Після важкого бою, що стався 5 грудня 2024 року неподалік Новоіванівки Курської області, Роман Неголюк тривалий час вважався зниклим безвісти. Нещодавно підтвердилося найгірше — воїн загинув. Йому назавжди залишилося 34 роки.
Про це повідомила Вінницька міська рада.
Роман Неголюк народився 16 червня 1989 року в люблячій та працьовитій родині. Він зростав разом зі старшим братом, а дитинство та шкільні роки провів у Тульчині.
Ще з підліткового віку Роман захоплювався важкою атлетикою. Саме тому після школи обрав навчання, пов’язане зі спортом, і вступив до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Там здобув фах за спеціальністю «Фізичне виховання та спорт».
Утім працював Роман торговельним представником у компанії «Люстдорф». Разом із дружиною Альоною виховував двох дітей — доньку та сина.
«У звичайному житті Роман вирізнявся надзвичайною велелюбністю. Він був щасливим, веселим, щирим, та добрим, – розповідає дружина полеглого воїна Альона. – Їжакуватим його могли побачити хіба що на фронті, де лють Романа була спрямована виключно на ворога. Попри всі труднощі передової, чоловік ніколи не нарікав, натомість був надійною опорою та підтримкою для побратимів. Його головною мотивацією була щира віра у перемогу та відбудову щасливої, вільної України…»
До війська Роман Неголюк долучився у квітні 2023 року під час мобілізації. Служив у складі 41-ї окремої механізованої бригади на посаді водія. На фронті мав позивний «Їжак».
За час служби Роман разом із побратимами пройшов одні з найгарячіших ділянок фронту. Він брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках, захищав Куп’янськ, Торецьк і Часів Яр. Згодом вирушив на Курщину, де й загинув.
Після бою 5 грудня 2024 року зв’язок із воїном зник. Понад рік його рідні жили в очікуванні звістки.
Романа Неголюка поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
