Гайсинська громада провела в останню путь свого Захисника — солдата Володимира Васильовича Толстікова. Після довгих місяців болісного очікування воїн повернувся додому «на щиті». Його життя обірвалося ще 7 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Срібне Покровського району Донецької області. Під час переміщення між спостережними пунктами військовий потрапив під атаку ворожих безпілотників.
Про це повідомили у Гайсинській міській раді.

Володимир Толстіков народився 11 грудня 1974 року в місті Макіївка Донецької області. Закінчив місцеву школу, а згодом здобув вищу економічну освіту в Донецькому політехнічному інституті. Працював менеджером зі збуту в приватній компанії, жив у Києві, будував плани на майбутнє та мріяв про мирне життя.
Однак із початком повномасштабної війни не зміг залишитися осторонь боротьби за незалежність України. Наприкінці червня 2024 року його призвали на військову службу Київським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Володимир служив солдатом, номером обслуги 3-го відділення гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, де щодня точилася боротьба за майбутнє держави.
На початку лютого 2025 року зв’язок із військовослужбовцем зник. Відтоді його вважали безвісти зниклим. Для рідних розпочався виснажливий період невідомості, який тривав майже півтора року. Вони жили між надією та розпачем, щодня чекали будь-якої звістки й до останнього вірили, що Володимир повернеться живим.
Та результати ДНК-експертизи підтвердили найболючішу правду — захисник загинув 7 лютого 2025 року. До останньої миті він залишався вірним військовій присязі та мужньо виконував свій обов’язок перед Україною і її народом.

Володимира Толстікова поховали на кладовищі міста Гайсин, на Новій Алеї Слави, з усіма військовими почестями.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
