Понад двадцять місяців болісного очікування, віри та надії… Саме стільки часу родина Едуарда Вейди жила в невідомості, сподіваючись на диво. Вони чекали дзвінка, звістки, повернення додому найдорожчої людини. Та війна принесла найтяжчу звістку — загибель Захисника підтверджено офіційно. Едуардові назавжди залишилося 27 років…
Про Героя написали на сторінці Іллінецької міської територіальної громади.
Едуард Анатолійович Вейда народився 18 жовтня 1998 року в селі Красненьке у багатодітній родині Анатолія Анатолійовича та Наталії Василівни. Разом зі старшою сестрою Аліною та молодшим братом Іваном він зростав у атмосфері любові й родинної підтримки. З дитинства Едуард був щирим, добрим і працьовитим.
Закінчив Красненьківську школу. Здобув фах електрогазозварювальника у професійно-технічному училищі міста Немирова. Пройшов строкову військову службу.
Едуард мріяв про мирне майбутнє — власний дім, міцну родину та щасливе життя поруч із близькими. Найбільшою радістю для нього стало народження донечки Емілії. Згодом створив сім’ю і будував плани на майбутнє. Але війна жорстоко зруйнувала його мрії.
У січні 2024 року Едуарда мобілізували до лав Збройних Сил України. Як син учасника бойових дій, він свідомо став на захист України.
Військовослужбовець служив номером обслуги станкового гранатомета 6-го гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 10-го окремого мотопіхотного батальйону.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Желанне Друге Покровського району Донецької області зв’язок із Захисником обірвався. Відтоді він вважався безвісти зниклим.
Двадцять місяців його чекала маленька донечка Емілія, яка мріяла знову обійняти свого тата. Чекали дружина, батьки, сестра та брат. Вони трималися за надію, яка допомагала пережити найважчі дні.
Та стало відомо найстрашніше — Едуард Вейда загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.
Він не встиг побачити, як дорослішатиме його донечка, не встиг прожити довге життя поруч із коханими людьми, здійснити свої мрії та подарувати родині ще багато щасливих моментів.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
