Після бою 2 вересня 2024 року поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області Анатолій Конончук вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього вірили в диво, однак надія не справдилася — життя оборонця обірвалося у 53 роки.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
Анатолій народився в селі Потоки Жмеринського району. Після закінчення школи здобув фах слюсаря-ремонтника у Вінницькому професійно-технічному училищі №13. Усе життя працював за спеціальністю: спочатку на Вінницькому інструментальному заводі, а згодом — на підприємстві «Барлінек». Його знали як сумлінного майстра, людину праці, яка ніколи не цуралася складних завдань.
Навесні 2024 року Анатолія мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив старшим солдатом у 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Разом із побратимами виконував бойові завдання на одному з найнапруженіших напрямків фронту — Покровському.
«Для Анатолія не було неможливих завдань. Він умів абсолютно все: від ремонту годинника до капітального відновлення будинку. Про таких говорять: “Людина із золотими руками”, – розповідає дружина Небесного Воїна Тетяна. – Найбільшим натхненням і пристрастю для Анатолія був його сад, де понад усе пишався своїм виноградом. У ньому він вбачав символ життєвої сили, сімейного щастя і достатку…»
Удома на нього чекали старенька мати, дружина, донька та маленька онука, яка народилася за тиждень до його загибелі.
Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
