17 лютого 2026 року поблизу села Металівка Чугуївського району обірвалося життя Сергія Карпенка. Йому назавжди залишилося 56 років.

Про загибель Захисника повідомила Вінницька міська рада.

Сергій Карпенко народився 25 серпня 1969 року у Жмеринка, однак із дитинства проживав у Вінниця. Тут закінчив загальноосвітню школу №2 та здобув фах столяра-червонодеревника. Після строкової служби в армії працював у різних виробничих галузях міста, де цінували його майстерність і сумлінність. До мобілізації був представником однієї з торговельних компаній.

Разом із дружиною Сергій виховав трьох доньок, тішився їхніми досягненнями, радів народженню онука. Родина була для нього найбільшою цінністю й опорою.

Улітку 2025 року він став на захист України. Служив у званні старшого сержанта, виконував бойові завдання на Харківському напрямку у складі 120-ї бригади територіальної оборони. Вірний присязі та побратимам, він до останнього подиху залишався в строю.

«Сергій був людиною великого серця: нічого не залишав собі, всім допомагав, усіх підтримував. Мабуть, не було людини, якої б він не обігрів своїм душевним теплом, – розповідає дружина полеглого воїна Анжеліка. – З початком великої війни ми на півтора року прихистили двох дівчат із Харкова, так навіть вони називали Сергія батьком… Він понад усе любив свою сім’ю, був також турботливим сином і братом. Захоплювався риболовлею та вирощуванням винограду. Ходив біля лози як коло дітей, а вона, ніби відчуваючи увагу, тягнулася до нього як до сонця…»

Добрий, щедрий душею, уважний до людей — таким Сергій Карпенко назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів.

Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.