3 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання та потрапивши під ворожий обстріл поблизу населеного пункту Бойківка на Донеччині, загинув воїн Збройних Сил України Володимир Віталійович Томчук. Йому було 46 років.

Володимир з’явився на світ 9 березня 1979 року в місті Бар Вінницької області. Після завершення навчання у школі №2 він із відзнакою опанував професію муляра-монтажника в одному з професійно-технічних закладів регіону. Згодом продовжив освіту, здобуваючи фах архітектора у Київському національному університеті будівництва і архітектури. У мирному житті працював у сфері будівництва та ремонтних робіт.

Він був щиро відданий своїм батькам і родині, безмежно любив двох синів — Владислава та Іллю. Людина з «золотими руками» і відкритим, добрим серцем — таким його пам’ятатимуть близькі.

Після початку повномасштабної війни, у травні 2022 року, Володимир добровільно став на захист України, попри проблеми зі здоров’ям. Для нього це було свідоме рішення — боронити рідну землю від окупанта.

Службу проходив у складі 151-ї, а згодом 120-ї бригади. Виконував бойові завдання на харківському, запорізькому та донецькому напрямках, залишаючись вірним присязі до останнього.

Життя Володимира Томчука обірвалося 3 липня 2025 року поблизу Бойківки Донецької області. За мужність і самопожертву він посмертно удостоєний медалей «Захисник Батьківщини» та «Захисник України».

У загиблого Героя залишилися мати та двоє синів.

Володимир не міг змиритися з думкою, що ворог топтатиме українську землю. Передусім він прагнув захистити своїх рідних, подарувати їм безпеку й мирне майбутнє.

Поховали Володимира Томчука на Алеї Слави в його рідному місті Бар.

Вічна пам’ять і шана Герою!