1 травня 2026 року у шпиталі зупинилося серце українського захисника Вадима Левчука. Воїну було 48 років.

Про смерть Героя повідомила Вінницька міська рада.

Вадим Левчук народився 30 жовтня 1977 року у селі Сестринівка на Козятинщині, нині — Хмільницький район. Після школи здобув фах електрозварника та водія у Вищому професійному училищі в Погребищі, відслужив строкову службу, а згодом присвятив життя роботі далекобійника.

Дорога стала його професією і способом життя. Довгий час Вадим провів за кермом вантажівки, здійснюючи міжнародні рейси. Та попри постійні відрядження і тисячі кілометрів, найголовнішим для нього завжди залишалася родина — дружина, донька та син.

«Здебільшого Вадим перевозив вантажі на міжнародних рейсах. Через свою професію він мусив подовгу перебувати далеко від дому, але ми завжди відчували його підтримку та душевне тепло. Він був найкращим чоловіком, батьком і другом, – розповідає дружина Небесного Воїна Ольга. – Дорога була його покликанням і пристрастю, проте понад усе Вадим любив повертатися до сім’ї та рідної Вінниці. Саме це давало йому життєву енергію та сили рухатися далі життєвим шляхом».

Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії Вадим добровільно став на захист України. Побратими знали його за позивним «Лев». Він воював у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу та 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

Пройшов важкі бої на Херсонщині та Донеччині. Внаслідок численних контузій у 2023 році був змушений залишити службу. Але навіть після цього не зміг залишатися осторонь війни.

Уже торік Вадим Левчук знову повернувся на фронт. Як сержант і командир гармати у складі 60-ї окремої артилерійської бригади він виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

«Вадим був особливим – щирим, добрим, мужнім. Попри звільнення з війська, він без тіні сумніву повернувся на фронт, бо відчував, що його місце – поруч із побратимами, що його внесок у перемогу Батьківщини – важливий. Це для нього було найважливішою мотивацією продовжувати боротьбу», – каже дружина.

Поховали захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.