20 жовтня 2026 року внаслідок хвороби у лікарні відійшов у вічність військовослужбовець Василь Левадський. Він захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє Гайсинська міська рада.
Василь Левадський народився 1 січня 1974 року. Змалку звик до праці: з семи років сидів поруч з батьком у кабіні комбайна. Техніка стала його справою на все життя.
У 1989 році Василь закінчив Грузьчанську середню школу з похвальним листом. Після цього навчався у Теплицькому аграрному ліцеї. Пройшов строкову військову службу — спочатку навчався у військовому центрі в Богодухові на Харківщині, а згодом служив у Новограді-Волинському, нині Звягелі.
Повернувшись додому, продовжив здобувати фахові знання та закінчив Ладижинський аграрний коледж за спеціальністю механіка. Працював водієм у господарстві, згодом — у ТОВ ПК «Зоря Поділля» та на інших підприємствах.
Колеги й знайомі знали Василя як досвідченого працівника, майстра на всі руки та людину, яка завжди була готова допомогти.
З перших днів повномасштабного вторгнення Василь став на захист України. Служив у званні солдата водієм-електриком-мотористом відділення енергозабезпечення батальйону мобільного зв’язку 8-ї бригади зв’язку.
20 жовтня 2026 року його життя обірвалося в лікарні внаслідок хвороби.
У Василя залишилися мати Галина Миколаївна, дружина Надія Михайлівна, син Юрій, донька Анна та сестра Оксана Михайлівна.
23 жовтня 2026 року Василя Левадського поховали з військовими почестями на Алеї Слави кладовища в селі Кіблич.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
