Тульчинська громада знову в жалобі. Обірвалося життя воїна — Панчука Сергія Федоровича.

Сергій народився 25 квітня 1978 року у селі Тарасівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у місцевій восьмирічній школі — був старанним, активним і товариським, завжди готовим допомогти іншим. Освіту продовжив у Тульчинській середній школі №1.

У 1996–1998 роках проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після повернення до рідного краю розпочав трудовий шлях лісником у ДП «Тульчинський райагроліс», а згодом багато років працював механіком на станції технічного обслуговування в селі Нестерварка.

Сергій Панчук був людиною щирого серця, справедливим, доброзичливим і надійним другом. Його працьовитість і майстерність цінували далеко за межами громади. Він залишив по собі добру пам’ять та приклад відповідальності й людяності.

Коли у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Сергій не залишився осторонь. Уже 25 лютого добровільно став до лав оборонців у складі 169-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ, де служив гранатометником та бойовим медиком військової частини А7335.

«Сергій був чудовим батьком, люблячим чоловіком і справжнім другом. Його доброта, щирість і відданість залишаться у серцях усіх, хто його знав. Це велика втрата для родини, побратимів і всієї громади», — зазначили у повідомленні Тульчинської міської ради.

У березні 2023 року після тривалого служіння був демобілізований. Проте на початку 2025 року йому поставили важкий діагноз. Попри хворобу, Сергій мужньо тримався до останнього. 29 жовтня 2025 року його серце зупинилося.

Вічна пам’ять і слава Герою!