Михайло народився 14 листопада 1994 року в селі Огіївка Кіблицького старостату. Зростав добрим, порядним і щирим юнаком, завжди готовим прийти на допомогу. Особливою була його любов і підтримка до мами — Олени Григорівни, яка з дитинства прищепила йому любов до рідної землі та праці.

Після закінчення Кіблицької ЗССО І–ІІІ ступенів вступив до Теплицького професійного аграрного ліцею, де здобув спеціальність тракториста. Любив техніку й роботу на землі. Тривалий час працював у ТОВ «ПК “Зоря Поділля”» трактористом на сучасній техніці та бурякозбиральному комбайні. Колеги згадують його як працьовитого, охайного, життєрадісного та завзятого чоловіка, з яким легко було працювати й дружити.

Михайло одружився, разом із дружиною виховував сина Василька. Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, у сім’ї щойно народилася донечка Оксанка. Молодий батько не встиг натішитися батьківством і родинним щастям, адже з перших днів війни став на захист Батьківщини.

Раніше він гідно відслужив строкову службу, не ухиляючись від військового обов’язку. І цього разу Михайло пішов на фронт, ставши стрільцем стрілецької роти в/ч 7085.

26 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Ставки Краматорського району Донецької області воїн загинув, отримавши поранення, несумісні з життям. Йому було лише 27 років. Спочатку Героя поховали в місті Дніпро як невідомого захисника України. Лише після проведення ДНК-експертизи вдалося встановити особу полеглого воїна.

Три роки й три місяці рідні плекали надію, що Михайло живий, можливо в полоні, і повернеться додому. Та дива не сталося. У серпні 2025 року відбулося перепоховання Героя на рідній землі. Тепер він знайшов спочинок на Алеї Слави кладовища села Огіївка поруч із земляками — учасниками українсько-російської війни.

Вічна пам’ять Герою!