«Що я скажу дітям після війни? Що я зробив? Мені було б соромно дивитися їм у вічі, якби я ховався», — так Максим Дмитришин відповідав на запитання, чому вирішив піти служити.

Молодий захисник загинув 30 квітня 2026 року. Йому було 29 років.

Максим народився 16 лютого 1997 року. Навчався у Великодолинській школі, а згодом присвятив своє життя спорту, зокрема боксу. У 2011–2013 роках навчався в Донецькому вищому училищі олімпійського резерву імені Сергія Бубки. Пізніше продовжив спортивний шлях в Одесі, тренувався у КДЮСШ «Колос» та боксерському клубі «Застава». У 2018 році здобув звання майстра спорту України з боксу.

Після завершення спортивної кар’єри Максим став тренером. Із грудня 2020 року він тренував дітей у боксерському клубі в Барабої. Дуже любив свою справу та вихованців, передавав їм не лише боксерські навички, а й силу характеру, дисципліну та віру у власні сили.

21 січня 2023 року Максим добровільно став на захист України. За час служби пройшов найгарячіші напрямки фронту — Херсонський, Запорізький, Донецький та Харківський. Згодом опанував фах оператора безпілотних літальних апаратів і став командиром 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 15-ї бригади Національної гвардії України «Кара-Даг», що входить до складу Першого корпусу НГУ «Азов».

30 квітня 2026 року Максим загинув під час виконання бойового завдання. До останнього він залишався вірним військовій присязі та Україні.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.