На покровському напрямку, виконуючи бойове завдання, загинув Роман Васильович Барда — мужній захисник України. Йому було лише 45 років.

Роман народився 27 червня 1979 року у Вінниці. Навчався у школі №27, а після її закінчення здобував фах моториста-механіка в училищі. Згодом продовжив освіту у політехнічному технікумі (нині — коледж НУХТ). У мирному житті Роман працював водієм та автомеханіком, мав «золоті руки» й міг полагодити будь-яку техніку.

Коли у 2017 році Україна знову потребувала своїх синів, він без вагань став до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Служив на Луганщині, поблизу міста Щастя, виконуючи бойові завдання в зоні АТО/ООС.

Після трьох років служби повернувся до мирного життя, але ненадовго. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Роман знову вирушив на фронт. Спочатку служив у Вінниці, а восени 2024 року був переведений на Донеччину, до 5-ї окремої важкої механізованої бригади.

Під час виконання бойового виходу поблизу населеного пункту Старі Терни Курахівської громади Покровського району Роман загинув. Це сталося 28 грудня 2024 року. Серце воїна, яке билося в ритмі любові до рідної землі, зупинилося назавжди.

Удома на нього чекала родина — дружина Ніна, донька із зятем, батьки, брат і племінники.
«Роман завжди був веселим, щирим і добрим. Він дуже любив свою сім’ю, був близьким із братом, який теж служить у війську. Переживав за рідних і казав, що мусить їх захищати. На жаль, ворог забрав його життя. Це непоправна втрата для нас», — говорить дружина Ніна.

Романа Васильовича Барду поховали з військовими почестями на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Його ім’я назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і вдячних українців.

Вічна пам’ять Герою!