Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Серце, що билося за Україну. Історія воїна Олександра Колосенка

Олександр Колосенко

22 травня 2024 року поблизу села Новомихайлівка Покровського району в бою за Україну загинув захисник Олександр Колосенко. Йому навіки залишилося 44 роки.

Олександр народився 21 серпня 1979 року. Після закінчення 13-ї міської загальноосвітньої школи здобув фах у Вінницькому вищому професійному училищі сфери послуг. Згодом проходив строкову військову службу у складі Військово-морських сил на корветі «Вінниця». У мирному житті працював у сфері будівельно-оздоблювальних робіт, де цінували його професіоналізм, старанність і творче бачення.

«Олександр був надзвичайно талановитим. Змалечку любив малювати. До ремонту осель підходив і як дизайнер, і як майстер, за що отримував вдячні відгуки замовників, – розповідає тітка загиблого Марія. – А у вільний час захоплювався вирощуванням кімнатних рослин. Його помешкання нагадувало справжній зелений куточок. Це багато говорить про його душевність, доброту й уміння ділитися теплом з іншими…»

До лав Збройних Сил України Олександр Колосенко став у 2023 році. Служив стрільцем у складі 144-ї окремої піхотної бригади, виконував бойові завдання на чернігівському та донецькому напрямках. Загинув 22 травня 2024 року під час бою поблизу села Новомихайлівка Покровського району.

Удома на нього чекали батьки, брат Олег із родиною, двоє синів та численна рідня. Поховали захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Close