З 17 жовтня 2024 року Сергій Володимирович Кошель із позивним «Дід» вважався безвісти зниклим. Довгі місяці рідні жили у невідомості, сподіваючись на диво. Та результати ДНК-експертизи підтвердили страшну звістку: воїн загинув саме того дня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новосадове Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області.
Повідомляє видання «Жмеринка city».
Сергій Кошель народився та виріс у селі Кам’яногірка. Згодом проживав у Жмеринці. Багато років він працював водієм тролейбуса — спочатку у Вінниці, а пізніше в Києві. Для колег, друзів і знайомих Сергій назавжди залишився відповідальною, працьовитою та щирою людиною.
Сергій любив книги. Захоплювався фантастикою, історіями про постапокаліптичний світ, роками збирав власну бібліотеку. Читання для нього було не просто захопленням — це був простір для роздумів, натхнення та відпочинку.
Та найбільшою цінністю для Сергія завжди залишалася родина.
Разом із дружиною він виховував маленьку Ольгу, яку прийняв у сім’ю ще однорічною дівчинкою. Для дитини, яка зростала без батьківської опіки, Сергій став справжнім татом — люблячим, уважним і турботливим. Навіть після розлучення він не припиняв піклуватися про доньку, залишався поруч і дарував їй свою підтримку та тепло. Ольга згадує, що батько завжди знаходив для неї час: читав книжки перед сном, придумував цікаві заняття та робив усе, щоб її дитинство було щасливим.
Особливою радістю стали для Сергія його онучки — Аліна та Кіра.
У квітні 2024 року, після смерті матері, чоловік ухвалив важливе рішення — підписав контракт і добровільно став до лав захисників України. Маючи за плечима військовий досвід, він пройшов підготовку у Великій Британії та вирушив на передову боронити рідну землю.
Сергій Кошель служив стрільцем другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини А7336.
Добрий, мудрий, щирий, із лагідною усмішкою та великим серцем — таким Сергій назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав честь його знати.
У скорботі залишилися донька Ольга, зять Анатолій, онучки Аліна та Кіра, брати Леонід і Микола, а також усі рідні, друзі та побратими Захисника.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
