18 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання, загинув солдат Король Віталій Васильович. Його життя обірвалося внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.

Віталій народився 19 серпня 1993 року в селі Хотячів Володимирського району Волинської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі І–ІІ ступенів, після чого продовжив освіту в Устилузькому ліцеї. Згодом обрав шлях, яким ішов і його батько: вступив до Львівського технікуму залізничного транспорту, а пізніше закінчив Харківську академію. Близькі згадують його як старанного, відповідального й наполегливого юнака, який завжди прагнув до знань і розвитку.

Життя Віталія з ранніх років було сповнене випробувань. У п’ятирічному віці він втратив батька, а згодом, у 18 років, пережив ще одну тяжку втрату — смерть матері. Тоді юнак узяв на себе відповідальність за молодших брата й сестру, ставши для них справжньою опорою. Попри всі труднощі, він зумів знайти своє щастя: створив сім’ю, одружився з коханою Інною, у подружжя народився син Володимир.

На початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи за кордоном, Віталій ухвалив свідоме рішення повернутися додому, щоб стати на захист рідної землі. У серпні 2024 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Він служив оператором безпілотних літальних апаратів, мав позивний «Купе».

18 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Селидове Покровського району Донецької області Віталій Король загинув. Він віддав життя, захищаючи Україну. Для рідних і близьких він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком, відданим сином, братом, онуком і вірним побратимом.

Вічна пам’ять Герою!