Віктор Ольшанський (позивний «Віток») загинув 19 листопада 2025 року під час бою поблизу села Черняків Чугуївського району. Йому навіки 48 років.

Народився Віктор 14 квітня 1977 року в Мелітополі, а згодом разом із родиною переїхав до Криму. Шкільні роки провів у місті Щолкіне. Після закінчення школи став студентом Одеського гідрометеорологічного інституту, де здобув фах інженера-океанолога. Певний час працював оператором видобутку нафти й газу на платформі «Таврида» в Азовському морі, однак значну частину життя присвятив роботі в Каховці — у компанії, що займалася зрошувальними системами. Після початку повномасштабної війни разом із сім’єю був змушений переїхати до Вінниці й продовжив працювати за спеціальністю.

«Віктор був неймовірним сім’янином і батьком. Ростив сина і донечку, яким зараз 11 та 10 років. Їхня мати до останнього не могла наважитись повідомити дітям, що татко вже ніколи не прийде додому, адже вони так на це чекали, – розповідає кума полеглого воїна Олена. – Віктор понад усе мріяв зупинити ворога, щоб нарешті повернутись у Каховку – в рідний дім на березі Дніпра. Хотів, аби діти стали справжніми людьми та могли жити у вільній країні».

Улітку минулого року Віктор добровільно став до лав оборонців України. Після підготовки в Національній академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького він служив у 1-му Донецькому прикордонному загоні. Починав як старший лейтенант, а згодом отримав звання капітана. Бойовий шлях пролягав через Сумщину та Харківщину. За відвагу та самовідданість був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», а також відзначений грамотами та подяками.

Останній спочинок Герой знайшов на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!