12 вересня 2026 року на Куп’янському напрямку загинув захисник України Сергій Сергійович Кривобок. Військовослужбовець отримав смертельне поранення під час виконання бойового завдання. Йому було 37 років.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Сергій Кривобок народився 4 жовтня 1988 року в селі Глинську Калинівської громади. Дитинство та юність минули в селі Грушківці. Старші класи він закінчував у Хомутинецькій школі, де, за спогадами близьких, був старанним учнем, активним і товариським. Після школи вступив до Козятинського закладу професійно-технічної освіти.

Свій перший військовий досвід Сергій отримав ще в юності — строкову службу проходив у Миколаєві в зенітно-ракетних військах. Після цього повернувся до цивільного життя та працював будівельником.

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Сергій знову взяв до рук зброю. У березні 2022 року його призвали до лав Збройних Сил України. Він служив у 154-й окремій механізованій бригаді, виконував бойові завдання на Харківському та Запорізькому напрямках.

За час служби Сергій отримав важке поранення. Після лікування та реабілітації він не залишив військо, а повернувся до побратимів. Згодом продовжив службу у 70-й бригаді, а пізніше був переведений на Харківщину.

За роки війни Сергій здобув значний бойовий досвід. Був штурмовиком, а також сапером екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Попри пережите поранення та складність служби, він продовжував виконувати бойові завдання.

12 вересня 2026 року життя Сергія Кривобока обірвалося на Куп’янському напрямку. Останні слова, які він сказав матері телефоном, назавжди залишаться в її пам’яті: «Мамо, я тебе люблю».

Рідні згадують Сергія як мужнього воїна, якого поважали побратими за відвагу, витримку та надійність.

«Сергій був відважним воїном. Побратими поважали його за мужність, витримку та надійність. Для нас він назавжди залишиться добрим сином, люблячим чоловіком і батьком, турботливим братом. Він умів підтримати, був поруч, коли це було потрібно. Таким ми його і запам’ятаємо – щирим, добрим і рідним», – згадують рідні оборонця.

У Сергія Кривобока залишилися 12-річна донька, дружина, батьки, сестра, племінники, друзі та побратими.

Він пройшов через найгарячіші напрямки війни, пережив важке поранення і після реабілітації знову повернувся на передову. До останнього Сергій залишався у строю, захищаючи Україну.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.