19 лютого 2026 року обірвалося життя Володимира Черниша. Йому було лише 46 років.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Володимир народився 15 жовтня 1979 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній школі №33, згодом здобув фах у Вінницькому технічному фаховому коледжі та продовжив освіту у Вінницькому національному технічному університеті. Працював в «Укртелекомі», а з часом започаткував власну справу. Він був наполегливим, відповідальним і самостійним — людиною, яка звикла покладатися на власні сили.

Доля склалася так, що з рідних у Володимира нікого не залишилося. Та справжньою родиною для нього стали побратими — ті, з ким він розділив найважчі випробування війни.

У травні 2022 року Володимир добровільно став на захист України. Спершу воював у 47-й окремій механізованій бригаді, згодом приєднався до 67-ї окремої механізованої бригади. Мав позивний «Монах». Пройшов шлях від солдата до сержанта. Брав участь у бойових діях на сході України — від Краматорська і Слов’янська до Покровська та Павлограда.

«Монаха у війську всі любили й поважали. Попри важке особисте життя, яке прирекло його на самотність, він залишався доброю людиною і сильною особистістю. Володимир завжди знаходив у собі сили рухатися далі та робити добро для тих, хто знаходиться поруч, – розповідає друг і побратим Небесного Воїна Олег. – Це загалом відповідало його філософії життя, за якою найважливішими цінностями є віра та любов до ближніх. Після війни Володимир планував повністю присвятити себе служінню Богу, відійшовши від усього мирського у монастир…»

Він жив за принципами честі, віри й відповідальності. Його шлях — це приклад внутрішньої сили, гідності та жертовності.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.