Тростянецька громада зі сльозами на очах провела в останню путь свого земляка, мужнього Захисника України Ігоря Миколайовича Кравця. Після тривалої боротьби за життя, виснаженого важкими пораненнями та наслідками війни, 31 липня 2026 року серце воїна зупинилося.
Про це повідомили у Тростянецькій селищній територіальній громаді.
Ігор Кравець народився 17 лютого 1973 року у селищі Тростянець. Після закінчення Тростянецької школи №2 здобув професію слюсаря-ремонтника електрообладнання у Вінницькому СПТУ. З 1991 по 1993 рік проходив строкову службу у внутрішніх військах у Тернополі.
Повернувшись до мирного життя, створив сім’ю та оселився у Ладижині. Багато років Ігор працював на Ладижинській ТЕС, де завдяки працьовитості, відповідальності та високому професіоналізму пройшов шлях від слюсаря до старшого машиніста енергоблоків. Паралельно здобув освіту у Ладижинському сільськогосподарському технікумі за спеціальністю «електротехнік».
За сумлінну працю його неодноразово нагороджували почесними грамотами, а ім’я Ігоря було занесене на Дошку пошани підприємства. Певний час чоловік працював у Чехії, однак, де б не був, завжди залишався відданим своїй родині та рідній Україні.
Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Ігор Миколайович не зміг залишитися осторонь. Він неодноразово звертався з проханням мобілізувати його до лав Збройних Сил України. У січні 2023 року його бажання стало реальністю — він одягнув військову форму та став на захист Батьківщини.
Молодший сержант, навідник ІІІ кулеметного відділення кулеметного взводу І механізованого батальйону військової частини А4718 22 окремої механізованої бригади, Ігор Кравець виконував бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту. Він захищав Україну на Донеччині, Луганщині та Курщині, брав участь у боях поблизу Краматорська, Часового Яру, Бахмута та Дружківки.
Війна завдала воїнові тяжких випробувань. За час служби він пережив три поранення та численні контузії. У липні 2025 року переніс геморагічний інсульт, після якого лікарі провели складну операцію. Попереду були довгі місяці лікування у медичних закладах Сум, Тернополя та Києва, а також тривала реабілітація у Ладижині. Попри всі зусилля медиків і власну незламну силу волі, наслідки війни виявилися сильнішими.
«Попри тяжкі випробування, він до останнього боровся за життя і не втрачав надії на одужання. У найважчі хвилини знаходив сили усміхатися, підтримувати рідних і залишатися собою — доброю, відкритою, щирою людиною, яка любила життя, цінувала людей і вірила в майбутнє», — йдеться у повідомленні громади.
31 липня 2026 року життєвий шлях Ігоря Кравця завершився.
У глибокій скорботі залишилися дружина Олена, сини Віктор і Валерій, рідні, друзі та побратими.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
