Одинадцять років тому Україна втратила свого воїна — мешканця села Могилівка Гніванської громади Петра Миколайовича Шептицького. Йому було лише 39…

Про подвиг Героя згадує Гніванська міська рада.

Петро закінчив Могилівську загальноосвітню школу у 1992 році. Після проходження строкової військової служби здобув освіту в технікумі, який завершив із червоним дипломом. У цивільному житті працював ветеринаром, згодом — бригадиром у Вінницькому трамвайно-тролейбусному депо. Його знали як відповідального фахівця, порядну й працьовиту людину.

21 серпня 2014 року Петра Шептицького мобілізували до лав Збройних Сил України. Він був направлений у зону проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Без вагань став на захист держави.

У ніч із 17 на 18 лютого 2015 року, під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Кам’янка Дебальцівського району Донецької області, воїн загинув. Ті трагічні дні стали одними з найзапекліших у боях за Дебальцеве, і Петро до останнього залишався вірним присязі та побратимам.

За мужність і самопожертву його нагороджено медаллю «За оборону Дебальцевого» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Пам’ять про Героя живе. Його ім’я викарбуване на меморіалі Стіна пам’яті полеглих за Україну у Києві, встановлене на пам’ятній дошці в рідній школі, а також присвоєне одному зі службових вагонів № Р-1 Служби колії Вінницька транспортна компанія.

Вічна пам’ять Герою!