21 липня 2024 року перестало битися серце українського захисника Олександра Ванеги. Його передчасна смерть стала важкою втратою для родини, побратимів і всіх, хто знав та поважав воїна.

Про Героя пише спільнота «Небесний стрій Іллінеччини».

Олександр Володимирович Ванега народився 28 вересня 1981 року в селі Шевченкове. Зростав у дружній родині, де змалку виховували чесність, працьовитість, відповідальність і повагу до людей. Після закінчення школи здобув професію столяра-будівельника, а відслуживши строкову службу у Збройних Силах України, повернувся до рідного села.

У цивільному житті працював у місцевому господарстві. Не цурався важкої праці, сумлінно виконував свою роботу й робив усе можливе, щоб забезпечити добробут своєї родини.

Найбільшою гордістю та сенсом його життя була сім’я. Олександр був турботливим чоловіком і люблячим батьком двох синів. Рідні згадують його як людину, яка завжди знаходила потрібні слова підтримки, уміла розділити і радість, і біду.

У 2016 році Олександр став на захист України. Служив із честю та гідністю, проявляючи мужність, витримку й відданість військовій присязі. За сумлінне виконання службових обов’язків був нагороджений грамотами та відзнаками за героїзм, патріотизм і відвагу.

У 2019 році він продовжив службу за контрактом, виконуючи бойові завдання на сході України. А після початку повномасштабного російського вторгнення знову взяв до рук зброю, щоб захистити свою державу, майбутнє своїх дітей і свободу українського народу.

Війна випробувала його на міцність, та він гідно пройшов через найважчі бої. Проте найболючіший удар доля завдала вже після повернення додому. Серце воїна зупинилося 21 липня 2024 року.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.