29 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу міста Лиман Краматорського району Донецької області, Олександр Корнелюк загинув унаслідок ворожого обстрілу. Йому назавжди залишилося 54 роки.
Про це повідомляє Якушинецька територіальна громада.
Олександр Петрович народився 24 лютого 1971 року в селі Слобода-Дашковецька. Тут він зростав, тут минули його дитинство, юність і все життя, тісно пов’язане з рідною землею.
Односельці та друзі згадують Олександра як людину з великим і добрим серцем. Він ніколи не відмовляв у допомозі — до нього зверталися у будь-якій справі й завжди знаходили підтримку. Майстер на всі руки, він умів полагодити майже все. А ще був щирим життєлюбом і жартівником, який завжди знаходив доречне слово чи влучний жарт у будь-якій ситуації.
Ще з 2014 року Олександр прагнув стати на захист України, але тоді його стримувала відповідальність за маленьких дітей. З початком повномасштабного вторгнення він знову неодноразово звертався до військкомату. Через стан здоров’я до лав війська його призвали згодом.
7 вересня 2025 року Олександр Петрович був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу солдатом у складі 120-ї бригади. Після навчання та першого бойового виходу, маючи лише короткий перепочинок, він знову повернувся до виконання завдань.
29 грудня 2025 року, під час чергового бойового завдання поблизу Лимана, життя Олександра Корнелюка обірвалося внаслідок ворожого обстрілу.
Без батька залишилися троє дітей… Війна забрала в нього майбутнє, а в його дітей — найдорожчу людину.
Поховали Олександра Петровича у рідному селі Слобода-Дашковецька.
Вічна пам’ять Герою!
