Життя захисника Олега Козирева обірвалося на війні. 25 червня 2026 року воїн загинув поблизу села Єлизаветівка Баштанського району Миколаївської області, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про втрату повідомляє видання «Правдоруб».

Олег Козирев народився 19 листопада 1977 року в селі Медвеже Вушко. Його дитинство минало у люблячій родині, де він зростав у турботі батьків — Надії Василівни та Віталія Миколайовича. Особливо близькими були його стосунки із сестрою Інною, з якою вони завжди підтримували одне одного.

Після закінчення дев’яти класів Медвежевушківської загальноосвітньої школи Олег вступив до професійного училища у Стрижавці, де здобув фах механізатора. У 1994 році був призваний на строкову військову службу.

У 2008 році Олег створив сім’ю. Найбільшим щастям для нього стало народження синів-близнюків Назара та Артура, яким він присвячував свою любов, турботу й увагу.

У цивільному житті чоловік працював механізатором у Подільській дослідній станції, згодом — лісником у Якушинецькому лісництві, а пізніше — механізатором у Вінницькому обласному клінічному протитуберкульозному диспансері.

У грудні 2025 року Олег став до лав захисників України. Він проходив службу на посаді водія другого механізованого відділення третього механізованого взводу восьмої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А4860.

До останнього дня воїн залишався вірним військовій присязі та Україні.

Війна забрала життя Олега Віталійовича, залишивши глибокий біль у серцях його рідних, друзів і побратимів.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.