17 квітня 2024 року поблизу села Новобахмутівка на Донеччині загинув Олег Іщенко. Йому було всього 29 років — вік, коли життя лише набирає обертів, але війна обірвала його надто рано.

Олег народився 14 серпня 1994 року у Вінниці. Після закінчення ліцею №15 продовжив освіту у Львівській комерційній академії (нині — Львівський торговельно-економічний університет). Пройшов строкову службу, здобувши перший військовий досвід. У мирний час працював у компанії, що спеціалізувалася на встановленні систем відеонагляду та сигналізації.

Рідні згадують його як непосидючого, активного й життєрадісного хлопця.
«Олег змалку вирізнявся непосидючістю, займався контактними видами спорту, любив активний відпочинок. У своєму колективі завжди був лідером, до нього дослухалися, його поважали, – каже брат загиблого воїна Віталій. – Він, наче сонячний промінчик, осяював усіх довкола своєю посмішкою, зігрівав душу нашим батькам, близьким та друзям. Дякуємо за кожну мить, коли ми були разом. На жаль, Олег ще так багато не встиг зробити… Не встиг вивчитися на програміста та започаткувати власну справу, не встиг перетнути 30-літній рубіж та зістаритись у сімейному колі…»

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Олег одним із перших став на захист країни. Спершу служив у 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди, а згодом був переведений до 425-го окремого штурмового полку «Скала». Завдяки своїм лідерським якостям він швидко отримав призначення старшого групи, стрільця-оператора штурмового відділення. З позивним «Даллас» виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

Його останній бій став трагічним. Тривалий час Олег вважався зниклим безвісти, і родина не втрачала надії.

«Олег так боявся своїх 30, до яких йому не судилося дожити… Півтора роки в нас жевріла надія, що страшні слова “зниклий безвісти” – не вирок, – розповідають батьки та брат полеглого воїна Віталій. – Ми шукали, надіялися, сподівалися, але все змінив дзвінок від слідчого про збіг ДНК… У це важко повірити і ще важче змиритися…»

Олега Іщенка поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!