Понад рік Петро Юрійович Поблоцький вважався зниклим безвісти. Увесь цей час родина та жителі громади сподівалися на його повернення. Згодом надійшло офіційне підтвердження: 24 жовтня 2024 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України. Про це повідомила районна газета «Ямпільські вісті».
Петро Поблоцький народився і виріс у селі Цекинівці в багатодітній родині. Після закінчення школи здобув у Вінниці професію електрика-монтажника. Повернувшись додому, працював у місцевому господарстві, згодом — на заводі електротехнологічного обладнання у місті Сорока (Молдова), а пізніше — на очисних спорудах у рідному селі.
На початку 2000-х років родина переїхала до Дніпра, де прожила понад двадцять років. Там у подружжя народилися дві доньки. У місті Петро працював у будівельній галузі, займався ремонтними роботами, а в останнє десятиліття спеціалізувався на пічній справі — складав каміни, печі та опалювальні комплекси.
Після початку повномасштабної війни сім’я повернулася до Цекинівки. Петро знову працював на землі, допомагав односельцям, виконував будівельні та пічні роботи.
3 серпня 2024 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив гранатометником у складі штурмової 47-ї окремої бригади. Після підготовки був направлений на Курський напрямок. Востаннє рідні спілкувалися з ним 18 жовтня 2024 року перед виходом підрозділу на бойове завдання.
«Він сказав, що їдуть на бойове завдання і повернеться за тиждень…» — згадує дружина Олена.
Із 24 жовтня військовий вважався зниклим безвісти. Дружина неодноразово зверталася до командування та побратимів, намагаючись з’ясувати його долю. Згодом стало відомо, що Петро Поблоцький загинув у бою.
У захисника залишилися дружина, дві доньки та маленька онука.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
