13 серпня 2025 року, виконуючи бойове розпорядження в районі населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області, капітан Микола Кузиков отримав тяжкі поранення, несумісні з життям. Він загинув під час виконання конституційного обов’язку щодо захисту України та її територіальної цілісності.

Микола Леонідович народився 17 грудня 1998 року в селі Лужок Могилів-Подільського району Вінницької області.

У 2016 році закінчив Березівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів зі срібною медаллю та вступив до Вінницького національного аграрного університету на факультет технологій виробництва і переробки продукції тваринництва. У студентські роки був старостою групи, активно працював у студентському самоврядуванні, здобувши повагу як серед одногрупників, так і викладацького колективу. Характеризувався відповідальністю, ініціативністю та наполегливістю. Під час навчання пройшов військову підготовку і отримав звання молодшого лейтенанта.

16 січня 2023 року Микола добровільно приєднався до офіцерського складу Збройних сил України. Проходив службу у 118-й окремій механізованій бригаді на посаді командира взводу. За зразкову службу його підвищили до старшого лейтенанта, а згодом — до капітана, після чого він став заступником командира механізованого батальйону з артилерії військової частини А4712.

У липні 2023 року Миколу Кузикова нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» за відвагу та ефективне виконання службових обов’язків.

13 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, офіцер отримав смертельні поранення.

Капітан Микола Кузиков залишиться в пам’яті побратимів і земляків як відповідальний командир і людина з великим почуттям обов’язку. Він ніколи не залишав своїх підлеглих у небезпеці, завжди був готовий підтримати товариша й до останнього залишався вірним Україні.

Вічна пам’ять Герою!