Автор: Історії Героїв, Хмільницький район 

Не повернувся з війни: історія Ігоря Бойка

Ігор Бойко

15 травня 2026 року до рідного дому на щиті повернувся український Захисник Ігор Бойко — воїн, який понад рік вважався зниклим безвісти. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кругленьке. Саме там, 6 січня 2025 року, під час виконання завдань із забезпечення національної безпеки та оборони України, зв’язок із військовослужбовцем було втрачено…

Про це повідомляє «RIA Козятин».

Ігор Бойко народився 13 травня 1974 року у мальовничу весняну пору, коли рідне село наповнював аромат бузку. Майже все його життя було нерозривно пов’язане із Білопілля — селом, де він зростав, працював і куди завжди повертався душею.

У родині Тамари та Миколи Бойків Ігор був другим сином. Батьки виховували хлопців добрими, щирими й працьовитими людьми. Шкільні роки залишили у пам’яті друзів спортивний запал Ігоря, його відкритість, людяність та готовність завжди прийти на допомогу.

Після закінчення Білопільської школи у 1991 році чоловік здобув фах у Бердичівське ПТУ № 4, де опанував професії електрика та зварювальника. Працював у рідному господарстві, а згодом — у газовому господарстві Козятина. Колеги й односельці згадують його як сумлінного працівника, добру і щиру людину, яка ніколи не цуралася роботи та людей.

Навіть у дорослому віці Ігор не залишав батьківський дім. Спершу доглядав хворих батьків, а після їхньої смерті продовжував берегти рідну оселю, в якій минуло його життя.

17 лютого 2023 року Ігоря Бойка призвали до лав Збройних сил України. Він служив солдатом у складі 22 бригади та виконував бойові завдання, захищаючи Україну від російських окупантів.

У полеглого воїна залишився старший брат, рідні та близькі, для яких його загибель стала болем, що не має строку давності.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close