16 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гуєво загинув Кавчук Віктор Михайлович, позивний «Бар». Воїн потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Про це повідомляє Барська міська рада.

Віктор народився 2 липня 1997 року в селі Сеферівка на Вінниччині. Він був первістком у родині Оксани Василівни та Михайла Миколайовича, турботливим старшим братом для Руслана та Софії.


Після навчання у рідній школі обрав мирну й творчу професію — у Барському професійному будівельному ліцеї здобув фах маляра-штукатура. У 2015 році, отримавши диплом, мріяв будувати, створювати красу, облаштовувати життя. Та замість мирних об’єктів йому довелося тримати оборону країни.


Його військовий шлях розпочався у 2017 році зі строкової служби. Згодом — контракт, служба водієм-заправником і перший бойовий досвід у зоні АТО/ООС на Донеччині та Луганщині у 2018–2019 роках. Побратими й друзі пам’ятають Віктора тихим, врівноваженим, але внутрішньо сильним. У його очах завжди жевріла впевненість і спокій. Він любив життя — прості радощі, риболовлю з друзями, щирі розмови. І в усьому прагнув бути першим.

У 2021 році з’явився короткий перепочинок у колі родини. Та вже лютий 2022-го знову покликав до строю. Віктор одним із перших став на захист України. Спочатку виконував завдання на Запорізькому напрямку як водій. У коротких телефонних розмовах повторював рідним: «Не хвилюйтеся, все буде добре». Навіть у найтяжчі миті знаходив слова, щоб заспокоїти матір і підтримати близьких.

У січні 2024 року він став вогнеметником штурмового відділення (в/ч А4706). Це був свідомий вибір — бути там, де найгарячіше.

9 лютого 2024 року рідні востаннє чули його голос. Потім — тривожна тиша. 19 лютого вона розірвалася страшними новинами: спершу повідомлення про зникнення безвісти, а згодом — підтвердження загибелі. 16 лютого Віктор загинув під час виконання бойового завдання поблизу Гуєвого, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл.

Йому назавжди залишиться 27.

Віктор Кавчук назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і громади усміхненим, щирим і життєрадісним. Тим, хто не шкодував сил заради інших.

Вічна пам’ять Герою!
