Свій останній бій Юрій Смоляк прийняв 13 листопада 2025 року поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області. На полі бою обірвалося життя воїна, якому було лише 45 років.

Юрій Смоляк народився 27 лютого 1980 року у Вінниці. Навчався в загальноосвітній школі №20, де вирізнявся активністю, допитливістю та любов’ю до спорту. Після здобуття освіти став до роботи: працював на підприємстві харчової промисловості, був продавцем, а згодом приєднався до колективу ПП «Будівельник-А», де трудився до мобілізації.

«Юрій не боявся труднощів і не цурався жодної роботи. Таким був з дитинства — працьовитим, надійним, завжди готовим допомогти, – пригадує мама полеглого героя Любов Володимирівна. – У нього було багато друзів, які цінували його щирість і доброту. У навчальному центрі, куди я приїжджала, побратими дякували за сина… Казали, що він людяний, чуйний, відповідальний. Найбільше Юрій мріяв про те, щоб повернутися після перемоги додому, знову працювати в цивільному житті, жити у вільній і мирній Україні…»

До лав оборонців Юрій приєднався на початку осені. Служив гранатометником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, сумлінно виконуючи всі поставлені завдання.

Дома на Юрія чекали мама, брат із родиною, друзі та колеги — ті, хто вірив у його повернення.

Вічна пам’ять Герою!