24 грудня 2024 року поблизу селища Новий Комар Волноваського району Донецької області загинув Микола Федоченко, уродженець села Чеснівка Хмільницького району. Йому було 41 рік.
Пише Уланівська селищна рада.
Микола Миколайович народився 18 грудня 1983 року у Чеснівці. Навчався у місцевій школі з першого класу, згодом продовжив навчання у школі села Лип’ятин, яку закінчив у 1999 році. Після дев’яти класів вступив до Бершадського медичного училища та успішно його закінчив у 2002 році.
У жовтні того ж року Миколу призвали на строкову службу. Служив у Львові, у військовій частині А4514 (СБУ). Після демобілізації у квітні 2004 року працював у Києві. Мав сім’ю: був одружений, виховував доньку Софію. Пізніше розлучився.
У липні 2015 року, під час проведення Антитерористичної операції, Микола знову став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому та Луганському напрямках. Після звільнення в резерв у жовтні 2016 року повернувся до цивільного життя й працював у Києві.
26 серпня 2022 року він був мобілізований до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281) на посаду навідника. Захищав Луганщину та Донеччину, нищив ворога та підтримував бойовий дух побратимів. У жовтні 2023 року Миколу перевели до військової частини А4985, 156-го зенітно-ракетного полку, а у листопаді 2024 року — до 110-ї окремої механізованої бригади імені Генерал-хорунжого Марка Безручка, де служив кулеметником.
Микола загинув 24 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання від стрілецького обстрілу противника біля Нового Комара. Його самовідданість і мужність залишаються прикладом для всіх, хто захищає рідну землю.
За особливі заслуги перед Батьківщиною Миколу Миколайовича нагородили нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (Наказ ГК ЗСУ від 31.12.2024 року № 1703).
Захисника поховали на сільському кладовищі у рідній Чеснівці. 23 жовтня 2025 року у селі відкрили пам’ятну дошку на його честь, аби завжди пам’ятати мужність та самопожертву Миколи Федоченка.
Вічна пам’ять Герою!
