Автор: Історії Героїв, Гайсинський район 

Мужність до останнього подиху: шлях Артема Бурякова

Артем Буряков

Тростянеччина у скорботі провела в останню путь свого мужнього Захисника — Артема Анатолійовича Бурякова, воїна, який до останнього подиху залишався вірним Україні.

Про важку втрату повідомили у Тростянецькій селищній територіальній громаді.

6 листопада 2024 року Артем Буряков зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Курської області. Для рідних почалися довгі місяці нестерпного болю, виснажливого очікування та молитви. Родина жила між відчаєм і надією, вірила у диво, чекала на повернення.

Та 17 квітня 2026 року страшна звістка підтвердила найболючіше — Артем загинув 6 листопада 2024 року.

Артем народився 2 березня 1985 року в селі Тронка Миколаївської області. Його життя змалку було сповнене непростих випробувань — рано втратив батька, а згодом і матір. Та попри гіркі удари долі він виріс сильним, мужнім, чесним і щирим чоловіком, який не зламався під тягарем життєвих труднощів.

Після школи Артем здобув професію лаборанта в Одеському професійно-технічному училищі, працював крановщиком в Одеському порту. Він будував своє життя працею, мав мрії, плани, любив життя і свою родину.

У 2006 році Артем створив сім’ю з коханою дружиною Тетяною. Разом вони будували спільне майбутнє, виховували сина Андрія, для якого він був люблячим батьком, підтримкою і прикладом.

У серпні 2022 року Артем без вагань став до лав Захисників України. Він обрав шлях воїна свідомо — заради родини, заради сина, заради майбутнього своєї держави. Служив у складі 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка. Пройшов крізь найважчі бойові дороги Донеччини, Бахмутського, Харківського, Сумського напрямків та Курщини.

«Він був людиною великого серця — добрим, щирим, надійним. Завжди готовий допомогти, підтримати, підставити плече. Любив життя, любив футбол, любив свою родину.
Сьогодні без чоловіка залишилася дружина. Без батька — син. Без друга — ті, хто його знав. Без Захисника — Україна.
Щирі співчуття дружині Тетяні, сину Андрію, рідним, близьким, друзям і побратимам»
, — пишуть на сторінці громади.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close