1 жовтня 2026 року зупинилося серце військовослужбовця Дениса Сокорчука, позивний «Техно». Йому назавжди залишилося 27 років.
Про це повідомила Вінницька міська рада.
Денис Олександрович Сокорчук народився 1 лютого 1999 року в Ужгороді. Через службу батька-кадрового офіцера родина часто змінювала місце проживання, а згодом оселилася у Вінниці. Тут Денис закінчив школу №13.
У школі він добре навчався та неодноразово брав участь у міських, обласних і всеукраїнських олімпіадах із різних предметів. Окрім навчання, займався спортом та художньою самодіяльністю. Після школи вступив на юридичний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, де у 2024 році здобув ступінь магістра.
До військової служби Денис прагнув із дитинства. У 2019 році він долучився до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді розвідника-навідника.
«Після закінчення школи Денис свідомо не вступив до військового вишу, бо хотів розпочати службу з низів: відчути її зсередини, пройти шлях від солдата й здобути безцінний досвід, – розповідає мати Небесного Воїна. – Щойно йому виповнилося 20 років, він залишив студентську лаву і, реалізовуючи мрію дитинства, склав військову присягу. Денис умів усе: був загартований і тілом, і духом, влучно стріляв, чудово знався на техніці, успішно вистежував та ліквідовував ДРГ. Побратими цінували його здібності нарівні з командиром розвідувального взводу».
До початку повномасштабного вторгнення Денис уже мав бойовий досвід, отриманий під час служби в районі проведення ООС. Після 24 лютого 2022 року він продовжив виконувати бойові завдання. Брав участь у боях у Новій Каховці, Чорнобаївці, Вознесенську та Олександрівці.
1 травня 2022 року Денис отримав важке поранення. Після цього на нього чекали численні операції та тривале відновлення. Військовий переніс 22 операції, а після ампутації руки сам працював над відновленням функціональних можливостей із використанням протеза власної розробки.
За бойові заслуги Дениса Сокорчука нагородили орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою командувача ГУР України — особистою вогнепальною зброєю.
«Найзаповітнішою мрією Дениса було повернутися у стрій. Він стійко переніс 22 операції та після ампутації руки робив усе, щоб якомога краще відновити свої функціональні можливості з протезом, який розробив сам, – говорить мати Героя. – Син по життю керувався гаслом: “Десантники завжди перші” і був таким завжди… Він залишив цей світ 1 жовтня – у День захисників і захисниць України. До останнього подиху Денис переймався долею побратимів, його душа боліла за всіх полеглих. Він палко вірив, що лише наша невмируща шана та пам’ять зможуть подарувати Героям спокій на небесах…»
Після важкого поранення Денис продовжував боротися за відновлення та мріяв повернутися до строю. Однак 1 жовтня 2026 року серце воїна зупинилося.
Дениса Сокорчука поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
