Тульчинська громада з глибоким болем провела в останню путь мужнього захисника України — жителя села Кирнасівка Олександра Леонідовича Тристюка. Йому назавжди 40…

Про це повідомила Тульчинська міська територіальна громада.

Олександр Тристюк народився 29 червня 1985 року в селі Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області. З дитинства вирізнявся щирістю, добротою та відповідальністю. Він був із тих людей, які вміють підтримати словом і вчинком, знайти потрібні слова або просто тихо бути поруч у складну хвилину.

Після закінчення школи продовжив навчання у Михайловецькому професійному аграрному ліцеї. Згодом працював там вихователем, передаючи молоді не лише знання, а й власний приклад людяності.

У мирному житті Олександр був люблячим сином, братом, чоловіком, батьком і другом. Працював на залізничній станції Кирнасівка Одеської залізниці. Був газоелектрозварювальником у ТОВ «Подільські цукроварні», механіком ремонтно-механічної служби у ТОВ «Тульчинм’ясо», підсобним робітником у цеху пакування філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика».

Понад усе він любив свою родину. Дорожив дітьми, цінував прості радощі життя — ранкову каву, тишу, риболовлю, щирі розмови. У його серці завжди жило тепло, а в думках — мрія про щасливе й мирне майбутнє для рідних.

Коли на українську землю прийшла війна, Олександр без вагань став на її захист. Із 24 серпня 2024 року він боронив Батьківщину у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, 2-ї мінометної батареї. Виконував бойові завдання на Вовчанському напрямку Харківської області. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.

29 січня 2026 року серце воїна зупинилося. Він віддав своє життя за свободу й незалежність України, за наше сьогодення і за мир для прийдешніх поколінінь.

У Героя залишилися дружина Оксана Василівна, донька Альона, син Олександр, онука та теща Єлизавета Олександрівна.

Вічна пам’ять Герою!