24 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання у Федорівці Донецької області, життя Віталія Навроцького обірвалося внаслідок атаки ворожих FPV-дронів. З того дня він вважався зниклим безвісти, і лише 13 лютого 2025 року стало відомо про його загибель.

Віталій народився 3 січня 1994 року в місті Бар. Він був єдиним сином у батьків, яких дуже любив. Дитинство хлопця було нелегким: у 2004 році він втратив батька, і відтоді його світ тримався на любові та самопожертві матері — Галини Григорівни. Віталію довелося швидко подорослішати й зрозуміти, що життя вимагає сили та мужності.

Змалку й у дорослому віці він був допитливим, захоплювався технікою, годинами міг розбиратися в автомобілях. Шкільні друзі та вчителі пам’ятають його щирим, світлим хлопцем із легкою усмішкою та спокійним характером. Після школи Віталій здобув робітничі професії газоелектрозварювальника і тракториста. Йому подобалося бачити результат своєї праці.

Втім, головним покликанням стало військо. У серпні 2015 року Віталій підписав контракт із Збройними Силами України. Йому було лише 21. Юнак, який міг би жити спокійним життям вдома, свідомо обрав шлях воїна. Починав водієм, а з листопада 2023 року здобув спеціальність водія-сапера — небезпечну й відповідальну.

Найбільше Віталій цінував свою родину. У 2011 році він зустрів Анастасію, з якою у 2014 році побрався. Згодом у подружжя народився син Богдан, якого Віталій безмежно любив. Уже на війні він часто говорив друзям, що найбільше мріє повернутися додому й виховувати сина, щоб той зростав у мирній країні.

Віталій Навроцький був у званні солдат, сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону в/ч А0853. Мав позивний «Фантазьор».

Воював у Харківській області, проходив службу в зоні АТО, у Донецькій області, у гарячих точках біля Соледара, у населених пунктах Весела та Федорівка. Побратими згадують: Віталій ніколи не втрачав спокою, навіть у критичні моменти. Він умів підтримати словом і жартом, недарма й позивний мав «Фантазьор» — бо навіть серед війни залишався мрійником, що бачив світле майбутнє.

Але 24 серпня 2024 року, у День Незалежності України, під час виконання бойового завдання у Федорівці, коли він був прикомандирований до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, життя Віталія обірвалося внаслідок атаки ворожих FPV-дронів. Майже пів року його вважали зниклим безвісти. 13 лютого 2025 року справдилися найстрашніші побоювання — стало відомо про його загибель.

«Віталій Навроцький назавжди залишиться у пам’яті як відданий син і люблячий батько, як вірний чоловік і надійний друг, як боєць, що до останнього подиху боронив рідну землю. Його життя — приклад мужності, любові до ближніх і до України. А його мрія — про мирне небо для сина та для всіх українських дітей — житиме доти, доки житиме наша країна», — написали на сторінці громади.

Вічна пам’ять Герою!