22 серпня зупинилося серце ветерана російсько-української війни Євгена Олійника. Йому навіки 42 роки.

Народився Євген 28 травня 1983 року у Бахмуті. Там створив сім’ю. Виховував із дружиною двох синів, яким зараз 15 та 5 років.

Працював газоелектрозварювальником. З початком повномасштабного російського вторгнення разом із родиною переїхав до Вінниці. Місто йому сподобалося.

У 2023 році чоловік став на захист країни. На війні був танкістом, виконував бойові завдання у складі підрозділу «Вовча зграя» 14-ї бригади оперативного призначення НГУ «Червона калина». Зі своїм екіпажем та позивним «Якут» пройшов чимало гарячих точок на східному напрямку фронту, включно з найважчим – покровським.

Свій останній бій прийняв торік, 19 вересня, коли отримав множинні осколкові поранення. Після цього життя Євгена перетворилося на суцільну боротьбу зі смертю, втім, на жаль, сили виявилися нерівними. Серце Героя зупинилося.

– Євген усією душею полюбив Південний Буг, адже був пристрасним рибалкою, захоплювався чудовими навколишніми краєвидами, – розповідає дружина Небесного Воїна Марина. – Звичайно, як усіх нас, його не полишав смуток за рідною домівкою, проте він розумів, що надії на швидке повернення немає… Тож мріяв побудувати для дітей нову оселю у Вінниці – щойно здужає, щойно зможе знову стати міцно на ноги…

За життя Євгена Олійника було відзначено державною нагородою України «Захиснику Вітчизни» — за відвагу та внесок у зміцнення обороноздатності країни.

Вічна пам’ять Герою!