Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Мріяв після війни створити спільний з донькою гурт. Історія захисника Артема Захарова

Артем Захаров

21 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Лебедівка Курської області загинув захисник України Артем Захаров. Йому було 43 роки.

Про втрату повідомила Вінницька міська рада.

Артем Захаров народився 30 березня 1981 року на Далекому Сході, де його батьки у складі студентських будівельних загонів брали участь у будівництві Байкало-Амурської магістралі. Згодом родина повернулася до Вінниці, саме тут минули його дитинство та юність.

Навчався у вінницькій загальноосвітній школі №29, після чого здобув фах автомеханіка у професійно-технічному училищі. Проте справою його життя стало будівництво, якому він присвятив багато років.

«Колеги згадують мого батька як справжнього професіонала, який працював бездоганно, вчасно та буквально горів своєю справою. А поза роботою обожнював готувати, плекав сад і город, дарував турботу котам, яких дуже любив», — розповідає донька полеглого воїна Марина.

Восени 2024 року Артем добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Побратими знали його за позивним «Кіт». Він брав участь у бойових діях на одному з найскладніших напрямків фронту, виконуючи завдання зі стримування російських військ.

Для рідних Артем залишався насамперед турботливим батьком, який завжди знаходив час для своїх дітей та підтримував їх у будь-яких життєвих ситуаціях.

«Головними у його житті завжди були ми, діти. Батько щиро спілкувався з нами, вмів підтримати порадою та пояснити складні речі простими словами. Особливим містком між нами стала музика. Ще змалку він самостійно опанував гру на гітарі та навіть змайстрував один зі своїх перших інструментів. Згодом писав мелодії, які ми виконували разом. Його мрією було після війни створити наш спільний гурт, де я могла б співати, а він — дарувати людям радість через музику», — каже донька воїна.

У захисника залишилися троє дітей — донька та двоє синів, наймолодшому з яких нині 14 років. На його повернення чекали батьки, рідні та друзі, однак війна забрала ще одне життя людини, яка мала багато планів на майбутнє.

Поховали Артема Захарова на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close