3 вересня поблизу міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області в бою поліг оборонець Віталій Зубань. Йому назавжди лише 45 років.

Віталій народився 6 липня 1980 року у селищі Вапнярка Тульчинського району. Закінчивши 9 класів однієї зі шкіл, пішов навчатися на електрогазозварювальника. Свого часу працював на Вінницькому хімзаводі, зводив не одну металеву конструкцію на будівельних майданчиках міста.

«Віталій по життю був великим оптимістом. Любив усіх смішити, хотів бачити поруч веселі обличчя — без смутку та печалі, — каже сестра полеглого воїна Світлана. — Мрії ж мав такі, як у всіх: щоб донечка була поруч, щоб у неї все складалося якнайкраще. А в останню нашу з ним розмову повідомив, що хоче після Перемоги купити собі гарну хатину та спокійно доживати віку з вудочкою в руках. Так він уявляв собі просте земне щастя…»

До війська Віталій став на початку цього року. Захищав рідну землю від ворога у складі 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником. Загинув 3 вересня поблизу міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області.

«Віталій завжди казав, що Перемога буде за нами. Ніколи не сумнівався у цьому. Говорив, щоб і ми вірили. Адже віра — не сліпа й завжди додає сил тим, хто бореться на стороні світла», — розповідає сестра полеглого воїна Світлана.

Із рідних залишилися мама, сестра та донечка.

Вічна пам’ять Герою!