15 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонської області зупинилося серце головного сержанта Олександра Мурованого. Йому було лише 30…

Про втрату повідомила Тростянецька селищна територіальна громада.

Олександр народився 11 вересня 1995 року в місті Миколаїв. Із дитинства мріяв про військову службу та свідомо обрав шлях захисника. Після навчання в юридичному ліцеї вступив до Навчального центру прикордонної служби в Оршанці. Згодом продовжив освіту в Інституті військово-морських сил в Одесі, наполегливо вдосконалюючи професійні знання та військову підготовку.

Службу проходив у Южному та Херсонському прикордонних загонах. Уже в 20 років брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Донеччині. З перших днів повномасштабного вторгнення росії без вагань став на захист України.

З червня 2025 року Олександр ніс службу у складі 79 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби — мінометника мінометної групи. Це була складна й небезпечна робота, що вимагала витримки, мужності й максимальної зосередженості. І саме так — гідно та відповідально — він виконував свій обов’язок.

15 лютого 2026 року, під час виконання бойового завдання на Херсонщині, життя воїна обірвалося.

«Він був люблячим сином, чоловіком, батьком. Надійною опорою для родини. Вірним побратимом. Людиною честі. У скорботі залишилися мама — Наталія Іванівна, дружина Ольга, маленький син Давід, брат Іван, який також боронить Україну», — йдеться на сторінці громади.

Вічна пам’ять Герою!