Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

«Мамо, я йду!» Історія воїна Максима Несеверенка «Конга»

Максим Несеверенко

7 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Херсонщині, героїчно загинув вінничанин Максим Несеверенко, військовослужбовець 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Його розвідувальна група потрапила у засідку. Із шести бійців троє загинули. Максим прийняв ближній бій і до останнього тримався поруч із побратимами.

Максим Несеверенко

За проявлену мужність захисника посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Про це інформує Суспільне.

Максим народився і зростав у Вінниці. З дитинства відзначався активністю, артистичністю та любов’ю до спорту.

«Якщо брати з дитинства, то він був дуже артистичний, біленький хлопчик. А коли підріс — дворовий, непосидючий, завжди з хлопцями. У нас спортивна сім’я: дідусь — майстер спорту з боксу, бабуся — з веслування. Макс постійно на турніках, качався, бігав, займався спортом», — згадує мама, Оксана Несеверенко.

Любов до спорту Максим зберіг на все життя: до останніх днів він регулярно відвідував тренажерний зал.

Максим із юних років мріяв стати десантником. «Хочу бути у ВДВ», — казав він матері. Перший стрибок із парашутом хлопець здійснив у Сутисках, де його підтримували вся родина й друзі.

Зрештою він потрапив на службу до десантно-штурмових військ, а після строкової служби залишився відданим військовій справі — тренувався, готувався, мав офіційний дозвіл на зброю.

Максим Несеверенко

24 лютого 2022 року стало переломним у його житті. Спершу Максим подбав про безпеку сім’ї: вивіз дружину та двох дітей — Артура й Домініку — до Польщі, допоміг виїхати похресниці з мамою. І лише після цього сказав матері:

«Мамо, я йду».

Спочатку він вступив до територіальної оборони, але прагнув бути безпосередньо на передовій. «Він не хотів стояти осторонь. Казав: “Я хочу туди, де гаряче”», — пригадує пані Оксана.

Невдовзі після навчання під Одесою Максим приєднався до 35-ї окремої бригади морської піхоти, де служив розвідником-навідником.

На фронті Максим отримав псевдо «Конг» — за силу, витривалість і характер. Він неодноразово виходив у розвідку, отримував грамоти та подяки.

«Макс завжди був фартовий. Але війна не щадить нікого».

Коли загинув командир із позивним «Рекс», якого Максим високо цінував, він важко переживав втрату, але залишався на позиціях.  Попри поранення та втрати побратимів, він продовжував служити.

7 жовтня 2022 року розвідгрупа Максима потрапила в засідку. «Він загинув у ближньому бою. Його хлопці розповідали, що це сталося миттєво. У Максима були дуже сильні руки й високий больовий поріг — він не відчував болю. Бився до останнього», — каже мати.

У Вінниці пам’ять про Максима Несеверенка бережуть із пошаною. На будинку, де він жив, створено мурал: Кінг Конг у блакитному береті стоїть серед соняхів, а над ним сяє кокарда ордена «За мужність».

Максим Несеверенко

«Перший ескіз був — Конг і Кремль у вогні, але архітектор відмовив. Зупинилися на соняхах — квітах пам’яті. На муралі написано: “Тримайте стрій”. І я цей стрій тримаю», — розповіла пані Оксана.

У музеї Вінниці зберігаються його особисті речі: тільник, грамота та фронтовий пояс. У ліцеї №16, де навчався Максим, встановлено стелу пам’яті й створено «Дрон Конга» — на честь випускника.

Ім’я героя увіковічнене на Пантеоні загиблих воїнів у селі Лішня на Тернопільщині. У спортзалі, де він тренувався, встановлено банер із його фотографією.

Максим Несеверенко — «Конг». Сильний, відданий, вірний своїй країні й побратимам. Його приклад — це заклик «тримати стрій», попри втрати й біль.

Максим Несеверенко

Вічна пам’ять і шана Герою!

Close