7 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Катеринівка Сумського району, Даниїл Коваль загинув унаслідок прямого ураження FPV-дроном. Йому було лише 19 років. Смерть обірвала життя хлопця з великим серцем і незламним внутрішнім вогнем, який обрав шлях захисника, попри юний вік та всі труднощі війни.

Даниїл Вадимович Коваль народився 21 квітня 2006 року у смт Сутиски на Вінниччині. З дитинства він вирізнявся добротою, принциповістю та здатністю підтримати кожного, хто цього потребував. Друзі завжди знали: Даня прийде на допомогу, стане поруч, не відвернеться від чужого болю. Він мріяв про майбутнє, пов’язане з навчанням та професією, і тому вступив до Вінницького університету на факультет економіки та права. Але коли країна опинилася під ударом, хлопець обрав інший шлях — шлях воїна.

Замість студентської аудиторії він добровільно прийшов до військкомату. Так, у листопаді 2024 року Даниїл став до служби у складі 95-ї десантно-штурмової бригади, військова частина А0281, де обіймав посаду радіотелефоніста 2-го відділення коригування артилерійського вогню.

На війні юний боєць проявив себе справжнім мужчиною. Під час одного з обстрілів він отримав серйозні осколкові поранення — уламки залишилися в його тілі, але навіть це не зупинило його. Даниїл не покинув побратимів і брав участь у евакуації поранених, ризикуючи життям. Після лікування йому залишалося право повернутися до мирного життя, однак він обрав інше — знову поїхав на фронт. У ньому палав внутрішній вогонь відповідальності та обов’язку.

Його слова назавжди залишилися у пам’яті матері:
«Мамо, я ніколи не можу бути вдома, коли гинуть діти. Я буду завжди захищати свою Батьківщину.»

Ці слова стали пророчими — і водночас символом його незламності. Даниїл до останнього подиху був на передовій, там, де його присутність могла врятувати інші життя. Він служив чесно, сміливо і самовіддано, так, як можуть лише ті, хто ставить захист України вище за власну долю.

Вічна пам’ять Герою!