6 червня 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу Слов’янська загинув підполковник Костянтин Могилко — командир транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» Повітряних Сил Збройних Сил України. Уражений ракетою літак, яким він керував, стрімко втрачав висоту. Командир наказав екіпажу залишити борт, а сам до останнього керував машиною, відводячи її від житлових кварталів міста.

Костянтин Могилко народився 27 травня 1978 року у Вінниці. Після закінчення школи №23 обрав військову авіацію справою свого життя. У 1995 році вступив на службу до Збройних Сил України, а у 1999 році завершив навчання на кафедрі бойового застосування та управління діями авіаційних підрозділів Харківського інституту льотчиків Військово-Повітряних Сил.

Службу розпочав у транспортній авіації. Пройшов шлях від помічника командира корабля до командира ескадрильї. Літав на літаках Ан-24, Ан-26, Ан-12 та Ан-30, постійно підвищуючи професійну майстерність. У 2003 році також здобув цивільну льотну освіту в Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету.

Протягом багатьох років Костянтин обіймав різні командні посади в ескадрильї «Блакитна стежа». З 2011 року очолював транспортну авіаційну ескадрилью 15-ї бригади транспортної авіації у Борисполі. Брав участь у міжнародній програмі «Відкрите небо», яка передбачала виконання спостережних польотів над територіями різних держав.

Із початком російської агресії навесні 2014 року офіцер долучився до виконання завдань антитерористичної операції на сході України.

6 червня 2014 року екіпаж літака-розвідника Ан-30Б проводив аерофотозйомку в районі Слов’янська. На борту перебували вісім військовослужбовців. О 17:04 літак був уражений ракетою переносного зенітного ракетного комплексу. Удар припав на правий двигун, після чого спалахнула пожежа, яка швидко перекинулася на крило.

Розуміючи, що врятувати літак уже неможливо, Костянтин Могилко наказав екіпажу залишити борт. Частині військових вдалося врятуватися на парашутах. Сам командир залишився у кабіні. Він продовжував керувати пошкодженою машиною, відводячи її від житлових кварталів Слов’янська. Літак упав поблизу села Пришиб Слов’янського району.

Після катастрофи тіло підполковника знайшли у кабіні. Він не скористався можливістю залишити літак і до останнього виконував свій обов’язок.

«Командир літака підполковник Костянтин Могилко до останнього не покидав літака, до кінця намагався уникнути катастрофи та неминучих жертв, це дійсно героїзм, яким треба пишатися», – зазначив командир авіабригади Дмитро Філатов.

Унаслідок катастрофи загинули також члени екіпажу Сергій Камінський, Володимир Момот, Олексій Потапенко та Павло Дришлюк. Трьом військовим вдалося врятуватися.

За виняткову мужність, вірність військовій присязі та самопожертву Указом Президента України від 20 червня 2014 року Костянтину Могилку посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

26 червня 2014 року Героя поховали у Вінниці. У нього залишилися дружина Віта, донька Вероніка та син Арсеній.

Сьогодні ім’я Костянтина Могилка носять вулиці, навчальні заклади та пам’ятні об’єкти в різних містах України. На його честь названо літак Ан-30Б у рідній ескадрильї «Блакитна стежа», до списків якої офіцера зараховано навічно. Його історія залишається прикладом професійної відданості, відповідальності за людей і служіння Україні.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.