12 грудня 2024 року на донецькому напрямку обірвалося життя захисника Віталія Поповича. Вісім місяців Героя вважали зниклим безвісти.

Віталій народився 21 березня 1990 року у місті Стрий Львівської області. Коли був немовлям, його родина переїхала до Вінниці. Тут він закінчив 5-ту загальноосвітню школу та Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. До війни працював за освітою: зводив будинки у місті та області. Мав мрію — побудувати власний дім.

У червні 2022 року Віталій мобілізувався до Збройних Сил України. Він повторював: «Хто, як не я?». На війні був сапером-розвідником у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді. Воював на донецькому напрямку. Після одного з бойових завдань майже вісім місяців вважався зниклим безвісти. 12 грудня 2024 року поблизу села Успенівка Покровського району, внаслідок мінно-вибухової травми, воїн загинув. Йому назавжди 34 роки.

Вдома на Віталія чекали цивільна дружина та син, батьки і молодший брат.

«Віталій був звичайним молодим хлопцем зі своїми мріями та планами на майбутнє. Щирим та добрим. Любив природу та рідне місто, не цурався жодної роботи, – розповідає мати полеглого воїна Галина. – Як усі живі люди, він, певна річ, боявся, коли йшов на війну. Втім, перемагаючи страхи, робив усе від нього залежне, щоб наблизити нашу Перемогу…»

Вічна пам’ять Герою!