Йому назавжди залишиться 26 років.
29 липня 2024 року поблизу Куп’янського лісництва воїн Іван Криштоф, позивний «Штефан», разом із побратимами виконував бойове завдання — українські захисники проводили зачистку ворожих бліндажів. Коли група поверталася до укриття й здавалося, що найнебезпечніше вже позаду, ворог відкрив артилерійський вогонь неподалік Синьківки. Внаслідок обстрілу Іван загинув.
Іван Криштоф народився 17 квітня 1998 року у Вінниці. Дитячі роки минули в селі Супівка, де він пішов до першого класу. До третього класу навчався у місцевій школі, а згодом разом із родиною переїхав до міста Бар. Середню освіту здобув у Барському ліцеї №2, де навчався з четвертого по одинадцятий клас.
З дитинства Іван вирізнявся відповідальністю, наполегливістю та внутрішньою зібраністю. Його справжньою пристрастю був футбол, яким захоплювався з ранніх років. Окрім спорту, Іван цікавився технікою, особливо мотоциклами, що стали його улюбленим хобі.
Після закінчення школи Іван вступив до Вінницького торговельно-економічного інституту, де здобув фах маркетолога. Навчаючись, паралельно працював адміністратором у мережі АТБ, де проявив себе як відповідальний, організований і професійний працівник.
У 2021 році, керуючись почуттям обов’язку та усвідомлюючи виклики часу, Іван ухвалив рішення підписати контракт і стати до лав Збройних сил України. Службу розпочав у військовій частині в селі Гущинці.
За час служби Іван узяв участь у багатьох важливих бойових операціях. Він обороняв Миколаїв, воював у Миколаївському районі, брав участь у боях на Інгулецькому плацдармі, у контрнаступі зі звільнення Херсона, в «острівній війні» на лівому березі Дніпра. Виконував бойові завдання поблизу Макіївки, здійснював розвідку в районах Серебрянського та Куп’янського лісництв, тримав оборону населеного пункту Кислівка.
«Мій братик Ванька був не просто воїном — він був світлою, доброю і сміливою людиною. Він пройшов багато важких доріг війни: обороняв Миколаїв, боровся в Миколаївському районі, стояв на Інгулецькому плацдармі, був серед тих, хто звільняв Херсон. Він пережив “острівну війну” на лівому березі Дніпра, виконував бойові завдання поблизу Макіївки, ходив у розвідку в районах Серебрянського та Куп’янського лісництв, тримав оборону Кислівки», — пише сестра воїна Роксолана Венгрус.
Під час виконання бойового завдання 29 липня 2024 року поблизу Куп’янського лісництва група Івана успішно провела зачистку ворожих позицій. Повертаючись до укриття, захисники потрапили під артилерійський обстріл неподалік Синьківки. Внаслідок влучання 122-мм снаряда Іван загинув, до останньої миті проявивши мужність і самопожертву.
«Один снаряд… і мого брата не стало. Він до останнього залишався собою — таким сміливим. Він закрив своїх побратимів, прийнявши весь удар на себе, віддавши своє життя, щоб жили інші», — з болем пише сестра воїна.
За мужність і самовіддану службу Іван Криштоф був нагороджений:
- медаллю «За службу Україні»;
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
- орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно);
- відзнакою батальйону — Хрестом розвідника.
«Життя мого братика обірвалося надто рано. Йому було лише 26… У нього були мрії, плани на майбутнє. Тепер він живе у моїй пам’яті. Для мене він назавжди залишиться не просто братом, а Героєм. Його загибель — це біль, який я носитиму в серці до кінця свого життя. Я хочу, щоб про Штефана знали всі!», — пише сестра Небесного Воїна.
Вічна пам’ять Герою!
