5 січня 2025 року, під час штурмових дій поблизу села Єлізаветівка Покровського району Донецької області, загинув відважний воїн — Андрій Радченко. Йому назавжди залишиться тридцять три роки.

Андрій народився 23 травня 1991 року у місті Тарту (Естонія). Згодом сім’я переїхала до Калинівки, де пройшли його дитинство і юність. Навчався у Калинівській загальноосвітній школі №1, а після її закінчення вступив до Калинівського технологічного технікуму, де здобув професію електротехніка.

До початку повномасштабної війни Андрій працював у Калинівських електромережах і Калинівському водоканалі. Він був працьовитим, відповідальним і завжди готовим допомогти іншим.

24 серпня 2024 року Андрія було мобілізовано до лав Національної гвардії України. Його військовий шлях виявився коротким, але сповненим відваги, мужності й самопожертви. Під час виконання бойового завдання він проявив справжній героїзм, але ворог забрав його життя.

Батьки втратили єдиного сина, побратими — вірного товариша, а Україна — мужнього захисника, який до останнього подиху стояв за її свободу.

За особисту відвагу та самовідданість у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності Андрій Радченко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Це вже друга державна нагорода воїна — раніше він був відзначений медаллю «За стійкість і незламність».

«Пам’ять про Андрія Радченка — вірного сина України, мужнього воїна та відданого захисника — назавжди залишиться у наших серцях. Його подвиг — приклад справжнього патріотизму та любові до Батьківщини», — зазначив Калинівський міський голова Василь Поліщук.

Вічна пам’ять Герою!