Ігор Гарбарчук до останнього залишався в строю. На війну пішов добровольцем 29 липня 2024 року. Брав участь у запеклих боях під Покровськом, а згодом — на Сумщині. Отримав важкі поранення, тож довгий час лікувався та проходив реабілітацію. Але, незважаючи на стан здоров’я, все ж повернувся до підрозділу.

Він був старшим сержантом, стрільцем-помічником гранатометника 1-го механізованого батальйону.

6 липня 2025 року у Сумській обласній клінічній лікарні серце Ігоря зупинилося.

Рідні пригадують, що він завжди намагався їх заспокоїти.

«Він завжди телефонував після бойових виходів, аби сказати найголовніше: “Я живий”. Останній дзвінок — 26 червня…»

Народився Ігор Гарбарчук 5 серпня 1976 року у Козятині. Там закінчив школу №3 та залізничне училище, отримав фах електромонтера контактних електромереж. Відслужив службу в армії, працював за спеціальністю, а також у різних виробничих сферах. У юності займався боротьбою, цікавився музикою, проводив різні заходи.

Друзі, рідні, колеги запам’ятали його як тихого, щирого, завжди готового допомогти іншим.

Вічна пам’ять і слава нашому Захиснику!