Дмитро Крамничний (1995–2024)
Народився: 9 листопада 1995 року, село Селище.
Освіта та професія: Навчався у Селищанській школі, здобув освіту автослюсаря. У мирному житті працював будівельником.
Військовий шлях
27 лютого 2022 року Дмитро, не маючи жодного військового досвіду, добровільно звернувся до військкомату в Тиврові, аби отримати бойову повістку. Після цього він повідомив родину про своє рішення.
“Він сказав нам, що йде, аби ми спокійно спали”, – пригадує дружина загиблого Аліна.
Спочатку Дмитро пройшов коротке навчання в Чернівцях, а потім був направлений в Авдіївку. Там він виконував обов’язки командира міномета, більше року героїчно обороняючи позиції.
За час війни лише раз мав змогу повернутися додому – у жовтні 2022 року. Остання зустріч з дружиною відбулася у лютому 2024 року, коли вона разом із товаришами доставила машину, кошти на яку збирала уся громада.
“27 травня він написав востаннє. Сказав, що йде з піхотою на надскладне завдання, і що зв’язок із ним пропаде… Він відчував. Він попрощався зі мною і з дітьми”, – розповідає дружина.
28 травня 2024 року під час мінометного обстрілу з боку противника, виявивши стійкість та мужність, Дмитро загинув…
Пам’ять
Залишилися мати, батько, двоє братів, сестра, дружина та двоє маленьких діток.
Герой похований на кладовищі в селі Селище.
Вшанування та нагороди
- Почесна відзнака командира військової частини А4007 «За оборону Авдіївки».
- Медаль “Захиснику Вітчизни” (посмертно), указ Президента України В. Зеленського від 05.09.2024 року №611.
