Іван Капущак прийняв свій останній бій 5 грудня 2025 року. Захисникові назавжди залишилося 40 років.

Іван народився 31 січня 1985 року в Полтаві. Після завершення навчання у місцевій гімназії здобув фах помічника машиніста тепловоза в Полтавському фаховому коледжі транспортного будівництва. Втім, справжнім покликанням для нього став захист України — згодом він отримав військову освіту та пов’язав життя зі службою. З 2007 року проживав у Стадниці — на малій батьківщині своєї матері, куди переїхав разом із родиною. Від двох шлюбів мав сина й доньку, опікувався батьком та бабусею.

На війні Іван узяв собі позивний «Ворон» — символ невблаганності й страху для ворога. Свій бойовий шлях він розпочав у складі десантно-штурмових військ під час АТО/ООС. Повернувся додому зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни, однак це не зламало його духу. З перших днів повномасштабного вторгнення він прагнув знову стати до лав оборонців. Наполегливо добивався повернення на фронт, попри численні відмови, і зрештою досяг свого. З червня 2025 року служив у складі 22-ї окремої механізованої бригади. У званні старшого солдата, на посаді стрільця-снайпера, виконував бойові завдання на курському напрямку. Свій останній бій Іван прийняв 5 грудня.

«Іван пройшов війну, яка залишила на його тілі незагойну рану, але не знищила в ньому любові до життя, людяності та оптимізму, — розповідають рідні полеглого воїна. — Він був патріотом до кінчиків пальців і часто повторював: “Битиму ворога, допоки вистачить сил. У полон ніколи не здамся…”».

Добрий, щирий, життєрадісний, завжди відкритий до людей — таким Івана запам’ятали рідні, друзі, колеги й односельці. Його загибель стала важким ударом для всіх, хто його знав, і біль цієї втрати не згасне з часом.

Поховали Захисника на Алеї Слави Стадницького кладовища.

Вічна пам’ять Герою!