Тримався в строю до останнього подиху.
7 липня 2025 року на Сумщині, під час стрілецького бою з ворогом, загинув 26-річний офіцер Сил спеціальних операцій Владислав Яковенко.
Владислав народився 26 квітня 1999 року в селі Пологи Теплицького району, виріс у Бубнівці. Після закінчення школи вступив до Київського університету біоресурсів і природокористування. Під час навчання здобув не лише фахову освіту, а й офіцерське звання молодшого лейтенанта.
Владислав створив сім’ю. Працював на МХП у Ладижині. Як і всі, планував майбутнє, у щось вірив. Та коли почалася повномасштабна війна, взяв до рук зброю і пішов боронити країну.
Він брав участь у боях у Серебрянському лісі на Луганщині, боронив українські позиції поблизу Тернів та Макіївки.
Спершу воював у складі 95-ї десантно-штурмової бригади, а згодом — у підрозділі Сил спеціальних операцій.
Був командиром групи. Про нього відгукуються як про досвідченого, мужнього та відповідального воїна. Владислав не раз рятував побратимів. Цінував кожного, тому з поля бою виніс не одного пораненого.
Побратими згадують його як справжнього лідера. Його називали титаном — людиною, яка мала надзвичайну силу духу, мужність і відданість своїй справі.
У 2024 році Влад став татом — у нього народилася чарівна донечка Поліна. Вона стала для нього цілим Всесвітом.
Його чекали рідні та близькі, щоб він повернувся додому з прапором, а його привезли на щиті 10 липня 2025 року.
Владислава Яковенка поховали на Алеї Слави кладовища в Бубнівці під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Тепер Владиславу назавжди 26…
7 липня 2026 року у селі Бубнівка вшанували пам’ять капітана Владислава Яковенка.
Родині воїна командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України спільно з Людмилою Головашич — начальником Гайсинської районної військової адміністрації передали державні та відомчі нагороди, якими воїна відзначено посмертно.
За мужність, відвагу та самовідданий захист України Владислава Яковенка нагороджено:
- орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно);
- нагрудним знаком Міністерства оборони України «Хрест Сил спеціальних операцій» (посмертно);
- почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест» (посмертно);
- нагрудним знаком командира військової частини А0661 «Хрест Хижака».
Вічна пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині.
