Від 20 листопада 2024 року розвідника Олександра Бондарука вважали зниклим безвісти. Він зник у районі населеного пункту Трудове Донецької області. Майже рік тривали пошуки та очікування.
Олександр Бондарук народився 22 квітня 1980 року в Угорщині, де його батько проходив військову службу. Згодом сім’я переїхала до міста Термез в Узбекистані, а після звільнення батька з армії — на Луганщину, де жив дідусь Олександра, родом із Самгородка. Там пройшло його дитинство: дитячий садок, школа, перші мрії.
Після закінчення школи Олександра призвали на строкову службу, яку він проходив на Миколаївщині. Згодом підписав контракт і продовжив військову кар’єру. Коли ж звільнився, залишився жити й працювати у Миколаєві. Певний час працював за кордоном. У 2020 році повернувся до Козятина.
Олександр мав «золоті руки». Досконало володів ковальською справою, був універсальним майстром, який умів і любив працювати. У його водійському посвідченні були відкриті всі категорії. Чоловік дуже часто допомагав людям без будь-якої винагороди. Він був добрим, щирим, готовим поділитися останнім навіть тоді, коли про це не просили. Швидко опановував нові знання й навички. Найбільше любив риболовлю. Улюблені вудки беріг, наче справжній скарб. Тепер три його вудки та велосипед стали цінними реліквіями для близьких.
19 серпня 2024 року Олександра призвали до лав Збройних Сил України. Пройшов коротке навчання і потрапив у саме пекло війни. Був розвідником-радіотелефоністом 1-ї розвідувальної групи (СпП спеціального призначення) 3-ї роти (СпП спеціального призначення), 1-го загону (СпП спеціального призначення) військової частини А4030. Мав позивний «Бонд».
Брав участь у бойових діях під Вовчанськом. Дуже важко виходили із завдання: форсували річку, кілометри повзли. Отримав поранення, але вже через десять днів знову повернувся в стрій. 11 листопада 2024 року він вирушив на бойове завдання, з якого вже не повернувся.
З 20 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Трудове Волноваського району Донецької області. Нещодавно оборонця повернули додому, але вже на щиті.
Вічна пам’ять Герою!
