15 вересня 2024 року в бою загинув воїн Олександр Чернута. Завдяки мужності побратимів його вдалося повернути додому, але, на жаль, «на щиті».

Олександр родом із села Зозів, що поблизу Липовця. Закінчив Зозівське училище, де здобув спеціальність механізатора, а згодом навчався у Житомирській школі міліції. З особливою гордістю він згадував армійські часи, коли був відібраний для служби в президентських військах.

Проте справжньою справою життя для нього стала робота в полі. Олександр любив працювати на комбайні й часто їздив на збиральні роботи в різні регіони України. Останні роки перед війною він працював на полях неподалік рідної домівки.

Все змінилося з початком повномасштабного вторгнення. 4 травня 2022 року Олександра призвали до лав Збройних Сил України. Відтоді сімейні зустрічі стали короткими й рідкісними.

На нього завжди чекала дружина Тетяна. Вона родом з невеликого міста, але за покликом серця переїхала до коханого в Зозів. Тут вони одружилися й виховали двох синів — Дениса та Кирила.

«Зустрічалися ми зовсім мало. Одразу одружилися. Двоє синів у нас — один уже дорослий, другий ще менший. Так і прожили гарно», — розповідає дружина загиблого Героя.

Олександр брав участь у боях на найгарячіших напрямках: Донеччина, Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Часів Яр, Курщина.

15 вересня під час бою на Курщині він отримав важке поранення аорти. Побратими намагалися врятувати життя воїну, надавали першу допомогу та виносили його буквально з-під обстрілів.

«Він ще вийшов звідти сам. Попросив допомоги, йому наклали турнікет. Але кровотеча була занадто сильною…», — згадує дружина Тетяна.

На жаль, усі спроби врятувати воїна в умовах запеклого бою виявилися марними. Олександр Чернута загинув. Йому було 42 роки.

Вічна пам’ять і шана Герою!